Сину

А колись я була щасливою
І не було у щастя дна.
Зацілована теплою зливою,
Я не знала, що буде війна.

Я ростила синів і мріяла
Рід продовжиться у свій час.
Я молитву ночами сіяла,'
Тільки вогник один погас.

Народилась на небі зірочка...
Пам'ять вбити не зміг ніхто.
Пам'ятаю: зап'ястя, бирочка, -
Моє щастя  4.100.

Спи дитино, ти завжди з мамою,
Плаче гірко вночі гобой...
І слова, що зостались раною:
Знайте, мамо, ваш син Герой!

А колись я була щасливою.


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →