Сніги ідуть, сніги ідуть, вже по коліна.
Не до снаги снігам любов, не докорінна.
Ченці-тополі снігову вдягають ризу.
А серце просить пічкура додати хмизу.
Не знайде око навкруги рудої миші,
не уловимі голоси у сніжній тиші.
Нехай ідуть сніги, ідуть, аж до могили,
хай засипають мішуру, що ми лишили.;
Снігам давати відкоша, давати відсіч,
готова зваблена душа душею в північ.
світлина: Олександр Мурашко. Зима. 1905.
зима
© Copyright: Цветков Александр, 2022
Свидетельство о публикации №122122400881
Свидетельство о публикации №122122400881
Рецензии
