Ви пам'ятаєте про завтра,
коли ми раптом не мовчали,
коли нам закривали зябри
червоно-сині комісари,
і перев'язували долі
у гудзь потилиць до потилиць,
щоб ми за пострілом, в судомі,
один до одного тіснились ?
Ви пам'ятаєте, як після
такої страти ми співали,
за кожним словом кожній пісні
ми, посуваючи за хмари,
ізнов писали, аби крові
на вістрі пензля вистачало
на думки лірника чудові,
і, написавши, воскресали...
світлина: Олександр Мурашко. Похорон кошового. 1900.
про пам ять
© Copyright: Цветков Александр, 2022
Свидетельство о публикации №122122403642
Свидетельство о публикации №122122403642
Рецензии