Коханнячко моє - воно в мені,
Ніхто не зможе в мене його взяти,
Воно моє ж бо, буду шанувати,
Я з ним проводжу ночі всі і дні!
Воно таке гарненьке, вірне, щире,
Воно зі мною буде все життя,
У ньому неймовірні почуття...
Воно безмежне, в нім не має міри!
Мовчати треба? Але як мовчати,
Коли всміхаюся і хочеться співати,
Коли від радощів так хочеться кричати?
Можливо щастя у собі втримати?
Моєму щастю хтось і порадіє,
А хтось і навпаки...
Та я держуся Божої руки,
А Він охороняти Своїх вміє!
14.12.2022.
Держуся Бога
© Copyright: Людмила Дзвонок, 2022
Свидетельство о публикации №122121400470
Свидетельство о публикации №122121400470
Рецензии
