Не кожним днем, але щоночі,
позаочі, опівночі, у сні,
спадають на думки слова пророчі,
неначе комір шиї - затісні
для того, щоб запам'ятати,
занотувати римою у вірш.
Несамовитим від такої втрати,
отямитись не має гірше ніж.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.