Адвент або час радiсного очiкування
Дитинство нагадує жовта свіча.
Душа поринає в мелодію Баха,
І мариться вже в теплій хаті дівча…
О, як ми чекали святкових пакунків:
Дві грудочки цукру, цукерки, горіх!
Тоді ми не знали більш кращих дарунків…
Так мало нам треба було для утіх!
Немов аріаднина нитка - світіння,
Здається, воно осяває нам путь
До дати здобутого людством прозріння,
Щоб істину врешті змогли ми збагнуть.
Мов зірка у небі, веде нас цей вогник
До дива народження Світла й Добра!
Можливо, відчує покару безбожник,
Що шлях до мети через злочин обрав…
Свидетельство о публикации №122121200251