Спешка делу вредит заведомо…
Догонять – свойство личности,
Избегающей глупой беспечности
На манящем пути в неведомое.
От персоны оно неотъемлемо,
Даже когда спешить некуда.
Впереди же очередная невидаль,
Галактическим блеском лелеема.
Но нелепо обманывать судьбу,
Жизнь транжирить глупца,
Жаждущего увидеть впереди свет.
Нет смысла отвлекаться на суету:
Важно увидеть всё до конца,
Даже если его в этой жизни нет.
Успеть до конца
© Copyright: Эдуард Скворцов, 2022
Свидетельство о публикации №122121105915
Свидетельство о публикации №122121105915
Рецензии
Чи можливий «Кінець»…
Квапливість з поспіхом, свідомо шко-дять справі,
Й не уникає, всіх причин із бестурбот-ністю дурною…
Вони не приведуть до лаврів, спочивать на лаві,
Дорога в невідоме - не приваблива, й повинна буть другою!
Від часної особи, це прагнення, як
доля - невід’ємні,
І незалежно вже, що й поспішати вже нема куди…
Галактика блищить усім, здаля - нікому досі незбагненна,
Та й досі, люди мріють, що хтось із відтіля, повернеться сюди!
Але безглуздо все ж: себе дурити, та гнівити долю,
Неначе робить ставку: на дурня, та його життя…
Пожертвувати, ради світла, що несе майбутнє із собою,
Та стати, перед вибором примарним,
без сліз та каяття!
Немає сенсу, більше, щось уже тепер робити,
Та погляд свій, відволікати враз, на марну метушню…
Потрібно тільки світ любить, та вільно жити,
Кінця не буде, й справді, поки люди сіють, в раніше зорану - пашню!
22 січня 2024 рік
Віталій Косенко
Виталий Косенко 22.01.2024 16:49 • Заявить о нарушении
Квапливість з поспіхом, свідомо шко-дять справі,
Й не уникає, всіх причин із бестурбот-ністю дурною…
Вони не приведуть до лаврів, спочивать на лаві,
Дорога в невідоме - не приваблива, й повинна буть другою!
Від часної особи, це прагнення, як
доля - невід’ємні,
І незалежно вже, що й поспішати вже нема куди…
Галактика блищить усім, здаля - нікому досі незбагненна,
Та й досі, люди мріють, що хтось із відтіля, повернеться сюди!
Але безглуздо все ж: себе дурити, та гнівити долю,
Неначе робить ставку: на дурня, та його життя…
Пожертвувати, ради світла, що несе майбутнє із собою,
Та стати, перед вибором примарним,
без сліз та каяття!
Немає сенсу, більше, щось уже тепер робити,
Та погляд свій, відволікати враз, на марну метушню…
Потрібно тільки світ любить, та вільно жити,
Кінця не буде, й справді, поки люди сіють, в раніше зорану - пашню!
22 січня 2024 рік
Віталій Косенко
Виталий Косенко 22.01.2024 16:49 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.