небом, житом i вiтрами
між боями, в час спочину,
намалюй, маляре правний,
намалюй мою дівчину.
Щоб без зайвої принади
вийшов образ на картині,
не цурайся від поради —
уяви мою газдиню:
заспіває — мов струмочок,
усміхнеться — без полуди,
ніжні квіти у віночку,
і ще більш ніжніші груди,
плавні руки, їм, напевно,
заздрять віти у тополі,
і круті в спідниці стегна,
і ще більш крутіша воля.
Не забудь за намистини —
фарби в срібному цеберці.
Я візьму твою світлину,
покладу собі у серце.
світлина: Микола Ярошенко. Ескіз до картини "Влітку"
Свидетельство о публикации №122121002871