Максим Богданович - Песняру

ПЕСНЯРУ

Знай же, брат молодой, что в груди у людей
Сердце твердое, будто каменья.
Слабый стих разобьётся о сердце всегда
В нем не вызвав святого томленья.

Нам из стали ковать, закалять гибкий стих,
Доводить его надо с терпеньем.
Как ударишь ты им – - он, как звон, зазвенит,
Брызнут искры с холодных каменьев.

МАКСИМ БОГДАНОВИЧ
Перевод Дениса Говзича

И ОРИГИНАЛ

Песьняру

Ведай, брат малады, што ў грудзях у людзей
Сэрцы цьвёрдыя, быццам з каменьня.
Разаб’ецца аб іх слабы верш заўсягды,
Не збудзіўшы сьвятога сумленьня.
 
Трэба з сталі каваць, гартаваць гібкі верш,
Абрабіць яго трэба зь цярпеньнем.
Як ударыш ты ім, – ён, як звон, зазьвініць,
Брызнуць іскры з халодных каменьнеў.

Максім Багдановіч

ДАЛЕЕ

Максим Богданович - Звезда Венера
http://stihi.ru/2021/01/13/4358


Рецензии