Граница миров

   Н. Бидненко
Ми пройшли по межі паралельного світу.
Як прекрасно усе у тім світі було:
І тендітні, мені подаровані квіти,
І твоє таке щире душевне тепло.
Та закривсь коридор*. Знов байдужа реальність.
Опустили голівки зів’ялі квітки.
Наших зустрічей шал – то звичайна банальність,
Нас ніколи не зв’яжуть любові нитки.
Де ж шукати той світ? На землі, в атмосфері?
Підкорися бажанням моїм, часоплин!
Я чекаю. Ось скоро відчиняться двері
Й поведе коридор до щасливих хвилин.
*коридор – тимчасовий перехід з реальності
в паралельний світ
***
Мы прошли по границе параллельного мира
Как прекрасно всё в этом мире было:
И нежнейшие мне подаренные цветы
И твоё такое откровенное душевное тепло.
Но закрылся коридор. Снова безразличная реальность.
Опустили головки завядшие цветочки
Наших встреч безумие - обычная банальность,
Нас никогда не свяжут любовные нити.
Где искать мне тот свет? На земле, в атмосфере?
Подкорись желаньям моим времени бег!
Я жду! Вот скоро откроются двери
И поведёт коридор к счастливым минутам.