А днi минають
Мого життя. А я щодня старію
І вже не мрію про тепло Канар,
Частіше відчуваю ностальгію.
Моє життя! Не стар мене, не стар!
Я й так на себе стала вже не схожа,
Вже відчуваю і років тягар,
Та й острах у душі - немов сторожа.
І зморшки не зникають на чолі,
І я не та, нема тієї сили:
Все більше хочу бути у теплі
І щоб думки ночами не гнітили…
Шукаю часто у житті розрад…
А дні минають… Зими, весни, літо,
Журлива осінь, дощ і листопад…
Летять роки, немов листва за вітром…
Свидетельство о публикации №122120903338