Игорь губерман в переводе

ИГОРЬ   ГУБЕРМАН  В  ПЕРЕВОДЕ  УКРАИНСКИМ
 
(продолжение)

62.
Тепер я розумію дуже ясно
і відчуваю, бачу  дуже зримо –
неважно те, що мить прекрасна,
важливо, що вона неповторима.

63.
Про що ридаєш, осінь бідна?
Душа хворіє і гаманець порожній,
а на порозі неміч блідна
й туман склерозу в мізках повний.

64.
Щоб у цьому житті бідолашному
бути милим удачі  файній,
молодість хай буде безшабашною,
а старість, як зможе, охайною.

65.
Люблю я квітень – сніги  прокисли,
крапель дзюрчить, слізьми дзвенить,
а в голові  думки зависли
і не знаходять в ній мене й на мить.

66.
До  прислів”я  з прихованим сенсом
тільки  з досвідом добираєш,
що дають двох небитих за битого,
але битого – хер спіймаєш.

67.
В людей, які екзамен  не здали
з життєвих  труднощів, контузій,
нависли  під очима не малі
мішки з амбіцій та ілюзій.

68.
Був не жонатим – снились одаліски,
повії та вакханки, гейші, киски,
тепер я з жінкою живу, її я чоловік,
вві сні побрався з тишою навік.

69.
Якщо осіннім днем до посторонньої
твій чоловік почовгає запізно,
такий трикутник звуть рівностороннім,
хоч в нього сторони насправді різні.

70.
Я волочу свій побуту візок
без зайвої напруги і ниття.
сприймаю побут я, немов зразок,
найвищим світочем буття.

71.
Де ділась стрункість у жінок? Біжать літа,
постава їхня зовсім вже не та;
зате при кожнім кроці не спроста
виконується ними танець живота.

72.
Сім”я – театр, туди зовсім не складно
у всіх народів і часів
ввійти полегшено, парадно,
а вийти – складнощі передовсім.

73.
Амур хуліганить з мішенню
чоловічих вразливих сердець,
і стерво, зануда і шельма
найпершими йдуть під вінець.

Продолжение  дальше