хочеш вiр-не-вiр
а навколо — зорі. Диво — ані руш.
Спочиває, земле, у рахманній втісі,
і душа воліє до душі чимдуж.
Ох, не випадково червоніють грона —
моє серце знає, хочеш вір, не вір.
Чорноброву знову я побачу скоро,
обійму дівчину я на фоні гір.
Андрій Коцка. Дівчина на фоні гір.
Свидетельство о публикации №122120707756