Звичайно, я дам тобі рай на Землі,
А схочеш - влаштую і пекло.
Чому, коли кликав тебе у політ,
Ти обирала безпеку?
Чому, коли кликав на сцену тебе,
Ти зачиняла двері,
А потім, спотворивши все живе,
Шукала високі скелі?
Чому ти не вірила? Я казав,
Що буде майбутнє за нами.
Ти все ще у ритмі буденних справ
Під небом і над мостами.
Чому?
© Copyright: Марина Чиянова, 2022
Свидетельство о публикации №122120705696
Свидетельство о публикации №122120705696
Рецензии