Приснилося - я в білому,
неначе наречена.
Чи личить щастя зрілому
у суєті буденній?
Чи личить закохатися
і розгубити чари?
До рук сніжинки ластяться,
що випали із хмари.
Не оминути сумнівів,
аж до сердечних збоїв.
Шукати марно сон-трави
підкореній тобою.
І хай що не судилося,-
життя таке зрадливе...
не марно біле снилося
у зрілості щасливій.
Снилося
© Copyright: Ева Сокол 2, 2022
Свидетельство о публикации №122120202345
Свидетельство о публикации №122120202345
Рецензии