Непоправимой кармы груз - Маргарита Метелецкая

перевод с украинского стиха Маргариты Метелецкой
"Карб непоправностi...", источник здесь:
http://stihi.ru/2022/11/26/7485



Печаль глотала жадно я,
теряясь в пустоте напрасной
холодных улиц бытия,
не зная бег к спасенью ясный?

Минут почувствовала вес,
в пространстве - семена апатий,
щемящий наготой регресс
души без Божьей благодати...

Бросала в будущее взгляд:
пугалась жалких горизонтов -
неужто к доброму возврат
в желаньях храброй и свободной

души - в обрыве без границ,
в бессильи длительном тягучем?
Повсюду башни вместо птиц
средь долгих серых дней ползучих.

И боль вцепилась, как репей...
Не греет, задымляясь, солнце...
Сама вся в комьях злых вестей...
Лёд на душе, как на оконце...

Но верю: не навеки грусть,
непоправимой кармы груз.



         Оригинал:

Вхлинала спрагло смуток я,
Бо загубилась в порожнечі
Холодних вулиць та буття,
Не знаючи рятунку втечі?

Хвилин відчула ваготу,
В повітрі - зародки апатій
І невблаганну наготу
Душі без Бога благодаті...

Вдивлялася у майбуття-
Лякав той жалюгідний обрій -
Невже немає вороття
Амбітній, в намірах хоробрій

Душі - у паузі без меж,
В хронічно довгому безсиллі -
Скрізь перешкоди вічних веж
У довгих, сірих днів свавіллі...

І біль уп'явся, мов реп'ях...
Не гріє димувате сонце...
Сама зібгалася в кім'ях
В наскрізь промерзлій оболонці...

Та вірю: все ж таки не вічний
Карб непоправності кармічний!?