Тихенько
Вечірній сум стікає шибкою.
Я сяю зіркою на склі,
А ти - в душі помилкою.
Тихенько… сліпить дим.
Згоріло все, немає більше.
Раптово сипляться мости,
Як замок із піску в голівці.
Тихенько… просто йди.
Не треба криків, моря жалю…
Не бути нам, як ми були,
Я того болю не бажаю.
Тихенько… тане сніг...
Та всі нещастя розмиває.
Я сяю зіркою на склі,
Чого й тобі бажаю.
27.11.2022
© Inna Омут, 2022
Свидетельство о публикации №122112708370