Океан туги
Тікає від його нестримних хвиль.
Здається все навколо нас обманом,
Невартим викриваючих зусиль.
Несе вода солоний запах туги,
Що ловлять непохитні вітряки.
Тож наші нерви - дроти без напруги.
Солодка пастка. Лагідні сітки.
Ховає сонце страх перед майбутнім:
Його проміння - сяюча вуаль.
І втомлене своїм вогнем могутнім
Воно пірнає в океанську даль.
І відтепер тобі бракує сили,
Бо в непривітній темряві ночей
З думками бій ведеш, щоб не згасили
Всі зорі в небі й блиск твоїх очей.
Шумить, вирує океан безмежний,
Стрімка блакить прозорої води.
І сяє сонце в небі незалежно
Від іспитів, що мусиш ти пройти.
Свидетельство о публикации №122112608152
Настрiй близький, бо розумiю його як нiхто...
До душi! Дякую за задоволення, Лiзо!
Виктория Барановская 12.02.2023 10:09 Заявить о нарушении
Нам усім зараз не завадить океан сил, терпіння та надії...
Елизавета Яшарова 12.08.2023 14:14 Заявить о нарушении