З книжки "Гарики на каждый день", 1992
(продовження)
29.
Спасителя ждАла Росія,
Жила і тасувала фотографії.
Нарешті, ось, прийшов Месія,
Не в одиночку, а з своєю мафїєю.
30.
Росії посеред в дрімоті вічній
Лежить її розбещувач й творець.
Живе держава у безладді звичнім,
Бо в ній не захоронений є мрець.
31.
Син вчителя, геній плюгавий,
Кримінальний режим встановив.
А покрив його кров”ю й знеславив
Син швеця, орел, в гОрах він жив.
32.
В Росії так безглуздо все змішалось,
Й перетворилося у мертвий прах,
Що вичерпався гнів, лишилась жалість.
Презирство. Та одвічний лЮдський страх.
33.
Збулися мрії Ільїча,
Лежить, відкинув білі тапочки.
Але горить його свіча,
Бо всім і скрізь усе до лампочки.
34.
Люблю Вітчизну я. А хто тепер не знає,
Завжди любов пов”язана із муками.
Вітчизна прагне зраджувать, хист має,
З подонками, пронирами і суками.
Переводы из игоря губермана
© Copyright: Леонид Ружинский, 2022
Свидетельство о публикации №122112104342
Свидетельство о публикации №122112104342
Рецензии