Ранковий ритуал
Ранок, тиша, темна тінь тривоги,
Спогад про війну, як біль від жал,
Відчуття постійної знемоги…
Намагання вгамувати сум,
Залишитись в самоті хоч трохи,
Відпочити від настирних дум,
Прочитати миротворні строфи.
Пити каву, дивлячись крізь скло
На осінніх днів метаморфози,
На прощальне непринадне тло,
Ранні пророкуюче морози.
Ну а потім вже впустити день
В серце, заспокоєне затишком,
І вбирати ауру натхнень,
Що палким хвилює переблиском…
Свидетельство о публикации №122112000053
Тишины пронзительной тревога,
Думы, что клубятся черной тучей -
Там война, у нашего порога.
Мне б привычно с книжкой пообщаться,
Завернувшись в шаль, листать страницы.
Мне в страну Поэзию умчаться
Через горы, реки и границы.
По утрам привычным ритуалом -
С чашкой кофе в теплой милой кухне,
Выглянуть в окно: все заблистало,
И декабрь грозится – с неба рухнуть…
Вспоминать бы мирных дней цепочку,
Золотой поры метаморфозы,
Так удачно найденную строчку,
И зимы капризы и угрозы…
Елена Куприянова 3 04.12.2022 13:07 Заявить о нарушении
Галина Чехута 04.12.2022 14:21 Заявить о нарушении
И никак не проснуться..
Елена Лубоцкая 05.12.2022 13:05 Заявить о нарушении
Елена Куприянова 3 05.12.2022 16:25 Заявить о нарушении