Так холодно на вулиці зовсім
І навіть кава не зігріває,
Дощова і холодна осінь
Вже кінця свого добігає...
А попереду чекає зима
Білосніжна і також холодна,
Кришталево льодяна
Сурова , безмовна...
Вже знову змінюється все
І на душі сум підступає,
Бо продовжую чекати тебе
Якби ти знав як не вистачає...
Не вистачає твоїх поруч очей
Мені би на хвильку у них зазирнути,
І за руку узяти тебе,
Щоб хоч трішки тебе відчути...
Відчути і одразу зігрітись,
Бо тепло твоє зігріває,
Обійняти тебе і радіти
І згадати яке кохання буває...
Кохання сонячне й світле,
Воно світлом в душі відбиває
З ним і хочеться жити,
Бо хто кохає то й щастя пізнає...
Але ти там далеко...чекаю,
І з цим зараз нічого не вдію
Але ти повернешся, знаю
У душі я таку маю надію...
За вікном осінь холодна,
Дощова і зовсім не гріє
Я чекаю тебе додому
І весь час я про це мрію...
Холодно...
© Copyright: Марина Белобров, 2022
Свидетельство о публикации №122111906601
Свидетельство о публикации №122111906601
Рецензии