Весняне...

(з рідною Київщиною у серці)

Не весна – сатана засіває поля наші смертю,
Стогне в попелі жаху сплюндрована  катом земля.
Скільки ще має нас, волелюбних і мирних, умерти,
Скільки болю ще прийме роздерта війною рілля…

Будуть прокляті світом потвори-кати, недолюди.
Крізь віки спопелятиме ненависть їх імена.
Ми повернемо мир. Україна квітучою буде.
Проростить щастя жити, мов поле із житом, весна.

квітень 2022


Рецензии