Н.Бидненко
Мій листопаде, сивий друже, –
Йдемо у зиму… Та не бійсь!
Багно осіннє осоружне
Укриє перший сніговій.
Прикрасить сріблом голі віти
Під небом сіро-голубим.
Ти можеш зиму не любити,
Але ж цей час летить, як дим.
Прийдуть морози і хуртечі,
Сумні самотні вечори…
Змирюсь. Та тільки хилить плечі
Жура осінньої пори.
***
Ноярь мой, седой мой друг,-
Уходим в зиму...Но не бойся!
Грязь осеннюю вокруг
Укроет первая позёмка.
Украсит серебром голые ветки
Под небом серо-голубым.
Ты можешь зиму не любить,
Но время пролетит, как дым.
Придут морозы и бураны,
Грустные одинокие вечера...
Смирюсь. Но только давит плечи
Грусть осенней поры.
Мой ноябрь
© Copyright: Татьяна Маркова 3, 2022
Свидетельство о публикации №122110907577
Свидетельство о публикации №122110907577
Рецензии