Мне бы выстирать сердце в стиральной машине

Мені би випрати серце у пральній машині,
Але воно і тоді тебе не зможе забути,
Адже ти є моя важливіша причина,
Щоб існувати, щоб поряд з тобою бути.

Я пам'ятаю: торкався моєї шкіри,
І  ніби між ребер метелики танцювали.
І ми мріяли не виходити із квартири,
Щоб губи твої лише мене цілували.

А знаєш, від чого болить найбільше?
Що людина, з якою яснішали зорі,
І стільки світла в середині!... Стільки тиші...
Тепер не хоче в обіймах ховати море.

А я є море. Спокійне, ласкаве море,
Здатне давати найщасливішу надію!
Але без тебе на морі бушують шторми,
І я не здатна щоранку підняти вії....

Ти може знаєш, коли це так сталось,
Що я, не бажаючи цих відносин,
Тебе, як спасіння, чекати стала,
Як я закохалася так незносно?

І як з цінувавшої свою волю
Я за одну ніч стала тінню і тишей?
Я так не хотіла! Дізнатись болю
Не було планом майбутніх тижнів!

Сьогодні два місяці, як ми разом
І я п'ю вино під "Океан Ельзи"...
І ти знаєш, якби керувала часом,
Я б без сумнівів знов віддала тобі серце...