Розкажи
Що приховані вміло за болем душі,
Розкажи, може, я хоча б трохи зрадію
Чи побачу п'янких сподівань міражі.
Розкажи, що несе для планети майбутнє,
Як йому повернутись із мороку днів?
Чи у світі є Бог і веління всесвітнє,
Що спинило б навік гнів і лють ворогів?
Мила Осінь! Всели уповання і віру
В те, що буде спокійно у бентежній душі.
Знаю я, що і ти теж вразлива надміру,
Тож спроможна відчуть всі страждання чужі.
Розкажи, хай слова проливають надію,
Хай відродиться мир, там де горе і біль,
Розкажи, може, я щем спинити зумію
І забуду про сум в затяжну заметіль…
Свидетельство о публикации №122110308768
Ты же знаешь, осень, как беспечно прежде
Жили мирной жизнью на своей земле.
А теперь лелею я одну надежду,
Что войны проклятье сгинет в феврале.
Этот год тяжелый, год боёв с врагами,
Что зачем-то вторглись в наш любимый дом,
Осквернили святость в Украинском Храме,
Превратили села наши в танкодром.
Расскажи мне, осень, завтра как придется
Пережить нам зиму, холод и нужду,
Сколько слез горючих реками прольется,
И когда стреножим черную беду.
Потерпите, скажет, осень золотая,
Те слова – лекарство страждущей душе:
Скоро переможем, крыши залатаем,
Разведем розарий в каждом блиндаже.
И домой вернутся женщины и дети,
И повсюду снова будет слышен смех.
И мужчин обнимут, лучших на планете,
Что в боях кровавых принесли успех.
Расскажи мне, осень…
Елена Куприянова 3 13.11.2022 14:47 Заявить о нарушении