Н.Бидненко
О вітре осінній, за чим ти сумуєш?
За тим, що з дерев осипається мідь?
Між чорних гілок ти знесилено дуєш,
А літо майнуло, як сонячна мить.
О вітре, не треба, усе йде по колу.
Не варто думками вертатись назад.
Нехай тут сьогодні і пусто, і голо –
З новою весною одягнеться сад
В смарагдову зелень, в нові сподівання…
О вітре осінній, навіщо тужить?
Сьогодні з тобою ми стріли світання…
Життя не спинилось. Тож будемо жить!
***
Ах, ветер осенний, за чем грустишь?
За тем, что с деревьев осыпалась медь?
Между чёрных веток ты усталый дуешь,
А лето мелькнуло, как солнца миг.
Ах, ветер, не надо, всё идёт по кругу.
Не стоит мыслям возвращаться назад.
Пусть тут сегодня и пусто и голо -
С новой весной оденется сад
В брилиантовую зелень в новые надежды...
Ах, ветер осенний, зачем грустить?
Сегодня с тобой мы встретили рассвет...
Жизнь не остановилась. Так будем жить!
Ветер осенний
© Copyright: Татьяна Маркова 3, 2022
Свидетельство о публикации №122110300311
Свидетельство о публикации №122110300311
Рецензии