Небеснi мандарини або Етимологiя

            Музя дякує Іцхаку за капці, Жені за етимологію, Павлу за береги. 
             
      
Музя Пегасько обожнювала плавати по небу. Вона гарно засвоїла брасокрил, відпрацювала крилокроль та узялася за художній скайбаттерфляй. На-тому-краю-неба, збурюючи Музю, зростали небесні мандарини.

Тож, одного серпневого вечора вона не витримала. Привітні повітряні хвилі підштовхнули її до свтілої мрії. Балакали, що поету достатньо скуштувати одну дольку, аби довіку складати геніальні 9D вірші усіма мовами Всесвіту, а Музам – аби набути право обирати поетів без згоди профспілки.

Музя рішуче прямувала до яскраво-блакитного понтону на тому-краю-неба. Вдих-видих, вдих- видих … Пловчиня всілася і прикипіла очима до чарівного садку. За підозріло низьким шпичкастим плотом вишикувались акуратні деревця з вогнистими кульками.

Понтон захитався, під бурчання «загорнися у крила, безсоромнице, посунься з мого вбрання й одвернися» на нього видерся лисий-пузатий-бородатий дідуган. Музя гмикнула «Розслабься, діду. Невже твій змійгоринич мене здивує?».
Похмурий дід висмикнув з під неї типово готельного халату, узувся у білі капці з помаранчевими помпонами, зиркнув люто і, мов щур від дотику фейської палички, почав збільшуватися, а мрія - танути. Музя обурено вигукнула: «Може, жадюго, й сонце сторожуватимеш?»

Дідуган зафукав, засопів, лисина набрякла, борода зкудлалася: «Звідки ти, капосте, взялася?». А Музя, з відчаю: «Боже, який задовбай! Звідтіля!». Цього здалося їй замало, і вона продемонструвала те славетне місце, з татушною оливковою гілочкою.

Ось тут крилата нахаба раз і назавжди утямила етимологію слова капець. Над дідуганищем застовбичив німб, помпони на капцях досягли розміру баскетбольних м’ячів, з них чергами ревонули молнії... Музя щодуху забатерфляїла геть.

Довгенько виводила вона тіпуна з язика настоянкою на конупрі. Гілочку, хто зна кому дякувати, пліснявка оминула. Хай їм грець, тим небесним мандаринам!

І все про них брешуть... І тьху, які кислючі.

                ***
Про небесні мандарини снила дні і ночі.
Та від капцю став капець маренням дівочим.


Рецензии