Эмиграция настроения
Я тихонько открою окошко
Потеряюсь опять между строк
Тенью с той стороны накину
Я на каждый роток платок.
Как ручей омывает камни,
Так по струнам твоей души
Пробегу я глубоким контральто
И слезой упаду в тиши.
Растворюсь в тебе пахлавою
Станет мёдом последний глоток
Не одна, только не с тобою
Я в пустыне зеленый росток.
Свидетельство о публикации №122103007027
під такі вірші і танці - араби просльозилися би, від непонятних їм здогадок про своє предавнє минуле свою співучасність.
спробуй переробити в аі - цей вірш ві пісню з східіними класичними звуками,
в моїй голові є вже як в людей вийшло, як буває: Dead Can Dance/Lisa Gerrard - Swans
глянеш-поймеш, або з того ж самого альбому виконавців "Laurelei"
в пошуку найдеш-послухаєш - матимеш якісь орієнтири
вірш чудовий. А що ж тоді про тебе казати?!!).. загадка
Владимир Шеврон 28.08.2026 12:42 Заявить о нарушении
Марина Поттер 28.08.2026 15:02 Заявить о нарушении
хай тішаться, кому треба
все в міру та вкрай індивідуально тут
але вірш - юнацький такий, дівочий. чудовий.
моя думка не змінилася
Владимир Шеврон 28.08.2026 16:50 Заявить о нарушении