А у мене від тебе...
;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;
Ти шепочеш,
торкаючись вуха губами
ледь відчутно,
неначе метелик чи подих.
Та я чую слова,
та усе між словами...
Я їх вгадую, мила,
завчасно, на подив.
Я вгадав, що в очах твоїх
щастя багато,
більш ніж зірочок
в небі нічному,
та квітів
у лугах; видають,
як у полі багаття,
найкоханнішу,
най... Найщасливішу в світі.
Ти шепочеш, що в тебе
від мене удари
пропускає серденько,
а то завмирає,
чи зривається раптом
у небо, за хмари,
без страху, наче крила
пташинії має...
Ти шепочеш,
що в тебе
від мене тремтіння
пробігає ні з чим
незрівнянне у тілі.
Перебив я вустами
твоє шепотіння:
«А у мене від тебе
мурашки по шкірі».
.
збiрка ЛIРИКА З ПРИСМАКОМ ПОРОХУ, 2016-2022 рр.
А у мене вiд тебе...
© Copyright: Леонид Валериевич Жмурко, 2022
Свидетельство о публикации №122102901450
Свидетельство о публикации №122102901450
Рецензии
Чудово !!!!!
"Неначе метелик чи подих."
А то все поетсве слово!
Николай Симинисов 05.11.2022 17:47 • Заявить о нарушении
"Неначе метелик чи подих."
А то все поетсве слово!
Николай Симинисов 05.11.2022 17:47 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.