Роки життя

Ось вже осінь опустила
    Лист останній на долоню,
Павутиною сповила
    Посивілі мої скроні.
Скільки літ?Нащо питати?
    Вже таке життя збагнула:
Жінка і бабуся,й мати...
    Що в житті ще не відчула?
І кохання,й розтавання,
    Біль і радість,і печаль,
Мрії,- інколи захмарні,
    І недосяжнену даль.
За сторінкою -сторінка-
    Так горну своє життя.
Юність згадую,дитинство,-
    Все пройшло без вороття.
Були всякі перешкоди,
    Бо життя- це довгий лан,
Різні витвори природи
    Та ще і воєнний стан.
Скільки літ війна триває,
    Та,чи діждемо кінця?
Чим закриється?Не знаю,-
    У житті сторінка ця.
Тисячі калік,загиблих,
    Понівечених сімей,
Матерів сердешні крики,
    Пустота людських очей.
На світанку прошу Бога,
    Ввечері молюся знов,
Щоб на світлу вів дорогу,
    Були мир знов і любов.
Чому злість людська вирує,
    Чому ненависть росте,
Чому жадність скрізь панує,
    І життя- зовсім не те?
Схаменіться,прошу,люди,
    Нащо губите життя?
Від війни лиш гірше буде,
    Не поможе й каяття.
Скільки вже Господь відміряв
    На землі прожити вам,-
Ви цінуйте ту довіру
    І молитись ідіть в храм.
Неважливо,чи на сході,
    Чи на заході ваш дім,
Мир панує хай в природі,
    І засяє сонце всім.
І тоді життя сторінки
    Будуть світлими у нас.
Заспіває душа пісню,
    Затанцюють ноги вальс.
   10.10.2019