Чи є на світі хтось такий,
як Ти, Господь мій?! Ні, немає.
Життя то ллється, то триває,
то б’є, то каже:
- Та забий!..
За варіантами весни,
зазвичай, світ ховає лютий,
а я, ковтнувши зла і скрути,
єдине прошу - відверни
від нас із янголом біду,
якої надто вже багато
є нині: брат вбиває брата
за кращі вишні у саду;
сестра не ділиться з сестрою
своїм добробутом;
сини,
забагши миру як війни,
ідуть на батька, взявши зброю…
І світ, що Ти колись створив
заради щастя у коханні,
тремтить, мов цятка на екрані
Твоїх, на жаль, не вічних див…
Та все ж я вірю! Вірю щиро
у сад заквітчаний і ліс
дрімучих снів, бо Ти приніс
у душу мою вогник віри.
Вiрю!
© Copyright: Александр Ноцкий, 2022
Свидетельство о публикации №122102204345
Свидетельство о публикации №122102204345
Рецензии