Ти знаєш, що ти досі мене вчиш?
Точніше, що я досі в тебе вчуся.
І цей пишу тобі нескладний вірш
Бо вже підняти очі іноді боюся.
Обурити тебе дурним питанням
Чи недоречним дотиком руки.
Нездари марні сподівання
Чи я полишила за ці роки?..
Я так хотіла тебе випити до дна,
Пізнати до останньої краплини.
Щоб стала я - та непроникна глибина,
Але даремно я шукала стіни.
Бо ти - це всесвіт, що не має меж.
Мені тебе довіку не пізнати.
Та буду вчитися допоки ти даєш
Краєчком ока за тобою споглядати.
Ти зна ш, що ти дос мене вчиш?
© Copyright: Наталья Карнаух, 2022
Свидетельство о публикации №122102106225
Свидетельство о публикации №122102106225
Рецензии