Я завжди відчуваю Осінь поруч,
З дитинства з нею разом, з перших днів:
Сидить то зліва мовчки, то праворуч
І не шкодує теплих почуттів.
П'ю з нею каву, довго розмовляю,
Читаю їй поезії свої,
У мріях, наче жовтий лист, кружляю,
Гуляю в золотавому дворі.
А Осінь, і уважна, і привітна,
Не задає надмірних запитань,
Буває так, що зовсім непомітна,
Ніколи не вдається до повчань.
Ми слухаємо часто разом тишу
І від дощу ховаємось під зонт.
У дні сумні, в годину найстрашнішу
Оберігає мій бентежний сон.
А прийде строк, спішить скоріш на спокій,
Лиш мудрістю поділиться без слів,
Іде без натяків на біль чи докір,
Хоч добре знає витівки снігів…
Осiнь завжди поруч
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122101807576
Свидетельство о публикации №122101807576
Рецензии