Всюди життя
Ох, не проста у волі доля.
Неначе голуба крило —
то вилітає із долоні,
то не піднімеш, мов цебро.
То невагома, як пилинка,
то так прижме, хоч кіньми грай.
Авжеж, минає без зупинки,
котить, котить життя-трамвай.
Самотна колія — дві рейки.
Подоби дві. Одна любов.
Коли на волі соловейки —
їм не потрібно молитов.
Як б'ють не дзвони, а негода,
не захистить скляне вікно.
Там є любов, де є свобода.
Ще не пшениця — вже зерно.
Йому рости, рости поволі
і вириватись із ярем,
щоб стати хвилею у полі
світлина: Микола Ярошенко. Всюди життя. 1888.
Свидетельство о публикации №122101800454