про говди
від життя не буди, Гавриїле.
Дай мені хоч відлуння доби,
не згортай свої янгольські крила.
Вознесе капелан "Отче наш"
в час, коли починаються днини.
Поміж мною і Богом — бліндаж,
а на серці — з тобою світлина.
В казанку закипає розмай,
чумаки шпацерують шляхами.
Не чекай ти мене, не чекай,
не заваб до Різдва небесами.
Крига скресне, і вщухнуть вітри,
поросте синім льоном стежина.
Ne жури ти мене, не жури
за мою мимовільну сльозину.
Над рікою — ранкова імла
завиває меандри Дністрові.
Не була ти мені, не була
так жадана, як нині, любове.
світлина: Нагорянські скелі-говди на Дністрі
Свидетельство о публикации №122101601405