Ось і знову вечір надійшов...
За вікном осіння прохолода,
Небом сиві хмари часто ходять,
Кличуть знову дощик, щоб пішов.
Я сиджу у просторі думок...
Їх багато - не перелічити...
Хочеться сумні всі полишити,
Та полинуть серцем до зірок.
Є складні обставини життя...
Є безвихідь в нас, та не у Бога,
Він з усіх кутків -- пряма дорога,
Що веде в прекрасне майбуття.
Вище за обставини усі...
Вище за думки сумні журливі
Вирватися хочу, що є сили,
Щоб чужих не слухать голосів.
А думки заповнити всі Богом...
Він кермо тримає міцно долі,
В Ньому вихід -- досконала воля,
І така жадана перемога!
24 вересня 2022 р.
Ось знову вечир надийшов...
© Copyright: Валентина Коц, 2022
Свидетельство о публикации №122101506681
Свидетельство о публикации №122101506681
Рецензии
