Бронекалабок

Жыццё скрабло, кусалася і біла,
Дадала ў лексікон нямала слоў.
Жыццё шчыткамі скуру зарасціла —
Браня цяжкая выйшла, будзь здароў.

З ёй цяжкавата рухацца няўседзе,
Куды ямчэй — у бронекалабок.
То так і пакачуся я па свеце,
Хіба раз-пораз высуну насок.

А можа быць, дабраўшыся да лесу,
Вазьму ды раскручуся на дзянёк,
Каб потым пакаціўся з новай песняй
Па страшным полі бронекалабок.

***

Бронеколобок

Кусалась жизнь, скреблась она и била,
Вписала в разговорник много слов.
Щитками жизнь всю кожу зарастила —
Броня тяжеловата, будь здоров.

С ней сложновато строить непоседу,
Куда уютней — в бронеколобок.
Вот так и покачусь по белу свету,
Лишь кончик носа высунув чуток.

А может быть, добравшись вдруг до леса,
Возьму да раскручусь там на денёк,
Чтоб после покатился с новой песней
По полю страха бронеколобок.


Рецензии