Бронекалабок
Дадала ў лексікон нямала слоў.
Жыццё шчыткамі скуру зарасціла —
Браня цяжкая выйшла, будзь здароў.
З ёй цяжкавата рухацца няўседзе,
Куды ямчэй — у бронекалабок.
То так і пакачуся я па свеце,
Хіба раз-пораз высуну насок.
А можа быць, дабраўшыся да лесу,
Вазьму ды раскручуся на дзянёк,
Каб потым пакаціўся з новай песняй
Па страшным полі бронекалабок.
***
Бронеколобок
Кусалась жизнь, скреблась она и била,
Вписала в разговорник много слов.
Щитками жизнь всю кожу зарастила —
Броня тяжеловата, будь здоров.
С ней сложновато строить непоседу,
Куда уютней — в бронеколобок.
Вот так и покачусь по белу свету,
Лишь кончик носа высунув чуток.
А может быть, добравшись вдруг до леса,
Возьму да раскручусь там на денёк,
Чтоб после покатился с новой песней
По полю страха бронеколобок.
Свидетельство о публикации №122101405399