То вже Покрова дочекали,
Мрячать дощi, жовтять лiси...
А лiта знов було нам мало,
Що хоч додатку попроси!
А лiто знов - рiка невпинна -
Зшумiло так, як та вода.
I вже дозрiла горобина -
Червона, чорна та руда.
Вже кетяги ii тяжiють
I гiлля гнуть аж до землi,
I обрiй сивiе, темнiе
I гасне в дощовiй iмлi...
То вже Покрова дочекали,
А через мiсяць то й зима.
А лiта так було нам мало,
Що й вiри в осiнь ще нема.
То вже Покрова дочекали
© Copyright: Валентина Степанишина, 2022
Свидетельство о публикации №122101301586
Свидетельство о публикации №122101301586
Рецензии