Нерозв'язна задача
У житті нашім те, що збувається,
Часом швидко чомусь забувається.
Те, чому не судилося збутися,
Сотні раз може в пам'ять вернутися.
Ми сумуємо й часто не знаємо,
Чом у сум, як у вир, поринаємо
І шукаємо спокій в самотності,
У гнітливій похмурій безмовності.
Підсвідомо когось пригадаємо,
Коли збірку кохання листаємо,
Може, десь ходить небом призначений,
Тільки нами назавжди утрачений.
А, можливо, і нас хтось пригадує,
Нерозв'язну задачу розв'язує,
Може, десь у безмежній порожності
Роздаються зітхання тривожності…
Нерозв, язна задача
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122101206246
Свидетельство о публикации №122101206246
Рецензии