Життя вже не буде таким як ран ше

Життя вже не буде таким як раніше,
Хоч сонце сідає й встає як завжди.
Та вітер, як завжди, дерева колише,
Зриваючи з них вже дозрілі плоди.

А зорі на небі так само нам сяють,
І місяць то повний, то знову ріжок.
Та дощик то ллє, то злегка накрапає,
Змиваючи бруд з доріг та стежок.

Життя не змінилося... Ми стали інші...
Хтось виніс нам вирок, поставив як ціль.
І серед лютневой ранкової тиші
Був вибух... а далі вже сльози та біль...

Гіркоту пили, її скрізь куштували,
Недоспані ночі, зтривожені дні...
Але подих Неба ми всі відчували,
Коли прибували серцями в вогні.

Бог наші думки через біль очищає,
Щоб цінності вічні в житті набули.
Змінилися ми... Тих колишніх немає...
Зустрітися з Богом тепер ми змогли.

Згорають у вогнищі всі перешкоди,
Ми дихати вільно навчилися знов.
Змінилися ми... та до Неба є сходи,
Бо ллється з гори до нас Божа любов.

Життя вже не буде таким як раніше,
Бо ми стали інші та всі почуття
Запалені вірою - складені в вірші,
Вже нова сторінка відкрилась життя!

14 вересня 2022 г.