Нам долю пише Бог Сам особисто,
А ми її читаємо й читаєм...
Збираються роки в дрібне намисто,
Яке ми час від часу розкидаєм.
А потім час приходить позбирати,
Згадати геть усі уроки Божі.
Та знов на нитку щільно нанизати -
Сумні прожиті дні та дні хороші.
А доля наша - вишита картина,
Є темні кольори, а є яскраві.
Змішались там і гори, і долини,
Які пройшли в проміннях Його слави.
Ні, не зірки на небі долю пишуть,
Вони лиш споглядають із висот,
Як ми життям вивчаєм волю вищу
Серед усіх обставин та пригод.
Слабкі і сильні, мужні і не дуже...
Усі без винятку ми тут мандрівники.
Бог хоче, щоб були ми небайдужі,
Щоб бачив Він це й бачили зірки.
27 серпня 2022 р.
Нам долю пише Бог Сам особисто
© Copyright: Валентина Коц, 2022
Свидетельство о публикации №122100907121
Свидетельство о публикации №122100907121
Рецензии
