Все у житті приходить непомітно,
Не зразу помічаєш перелом.
Ще сонце усміхається привітно,
А вже зима чатує з помелом.
Ще листя на деревах золотіє,
Чарують і п'янять осінні дні,
І поки що незримо ліс пустіє,
Та вже природа в чулім напівсні.
Вже листопад нагадує про себе,
Останній місяць осені спішить,
Все більше всюди золотистих сепій,
Тумани бродять, мрякою дощить…
Частіше залишаємося вдома,
Листаєм непоспішливо життя,
Де кожна мить нагадує невтомно
Про радісні й болючі почуття.
І хочеться оце осіннє щастя
Укутати, немов мале дитя,
Щоб не згасали спогадів багаття
І промені відрадних сподівань…
Осiнне щастя
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122100707342
Свидетельство о публикации №122100707342
Рецензии