Кому посвята?

Якщо спитаєте мене, кому посвята,
І чи  я знаю цю людину взагалі,
Не факт, що вирішу відповідати.
Йому достатньо просто жити на Землі.

Йому достатньо просто розумове сяйво
У небі розгорнути, як літак,
Йому достатньо буде приводів для слави,
Навіть якщо життя такий непевний шлях.

Можливо, він не дуже думає про інших,
Але чомусь у благодійності - герой,
Читає він багато теж, без перебільшень,
Життя його складніш за будь-який пароль.

І я не дуже-то скидаюсь на фанатку,
Просто я так не поважаю примітив,
Що краще старший - хоч би і на три десятки,
Ніж той одноліток, в якому - деструктив.

Ви не знайдете ні гріха тут, ані зради:
Все листування - два рядки, але підтекст...
Гарніший він за всі сонети та сонати,
Всі фейлетони, всі промови й палімпсест.

Хто тут не вірить у на відстані кохання?
Хто тут не вірить в телепатії мости?
Любов прийшла в часи страхів та руйнування,
І так високо, що не звернешся на "ти" .