Розбавлю настрій світлом золотавим
І заварю духмяний м'ятний чай,
Нехай зігріє сяєвом яскравим,
Хай радість заструмує, як ручай.
Нехай краплинки котяться по вікнах,
Від них мені затишно за столом.
Я відчуваю спокій у клітинах,
Смакую чай і тішуся теплом.
І на душі вже зовсім не бентежно,
Немає смутку від дощу і хмар,
І я дивлюсь на світ беззастережно,
І вірю в силу життєдайних чар.
З букета на столі сміються айстри…
Які ж вони ошатні і п'янкі!..
Можливо, завтра буде інший настрій,
Та зараз я в затишному теплі…
Можливо
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122100702526
Свидетельство о публикации №122100702526
Рецензии