Буду вірить, любить майбуття
Осінь, осінь, ти плачеш, сумуєш
За осяйним та світлим теплом;
Тихий смуток, як сірим крилом,
Промайнув.. Літо серце малює.
Як дитина сміється воно,
Та все в тугу, та в осінь – не вірить,
Та в дощі, що холодні без міри,
Та все жде квіток, ясне тепло.
З ранку вірить, в надії чека,
Що веселий прокинеться промінь;
Простягну я під зливу долоні,
Буду вірить, любить майбуття.
Вера Половинко
***
© Copyright: Вера Половинко, 2022
Свидетельство о публикации №122100604009
Свидетельство о публикации №122100604009
Рецензии