Ми удвох
Поки що осінній перший холод
Йде сором'язливо по землі,
Мабуть, жде, коли мороз дозволить
Вийти із туманної імли.
Осінь ще дарує різні фарби,
Захищає світ від ностальгій,
У вбрані ще стільки барв для зваби,
Стільки шарму в краплі дощовій!
Осінь - незамінний час для друзів,
Для близьких, для щирих почуттів,
Для пісень ліричних, для ілюзій,
Для кохання і для ніжних слів.
Ми удвох… Ти грієш ніжно пальці
Подихом і поглядом очей…
Жовтий лист кружляє в томнім вальсі,
І лягає тихо на плече…
На алеї парку ми з тобою,
Як забуті небом кораблі,
І здаюсь собі я молодою
Від твоїх таких солодких слів!...
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122100506975
Свидетельство о публикации №122100506975
Рецензии