Знов голос, як надтріснута струна,
Як заклик до молитви муедзина.
Над містом, захлинаючись, луна
Крізь краплі крові у проханні Сина.
Знов все зійшлось: язичницькі боги,
Еротика складна жертвоприношень.
Та не вщухає: Боже, поможи!
Крізь голосіння хрипких оголошень.
Знов огортаю Анну, що ві сні
Раптово посміхається своєму.
Яким крихким наш виявився світ
За два тисячоліття Віфлеєму.
Сирена
© Copyright: Ассоль Шульженко, 2022
Свидетельство о публикации №122100503017
Свидетельство о публикации №122100503017
Рецензии