Коли твоє серце у ранах,
Душа відчуває печаль,
Життя твоє, наче в туманах,
В полоні журби і мовчань.
Та хворість лікує природа,
Не гаючи час, поспішай,
Не жди, коли буде нагода,
Повітря на повну вдихай.
Можливо, ти стрінеш людину
Із зіллям цілющим в душі,
І ти у пекельну годину
Відчуєш, що ви - не чужі.
Привітна усмішка і слово -
Немов подорожник для ран!
Прийми їх, і біль полиновий
Розтане, як сірий туман.
Лiкуе природа
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122100407569
Свидетельство о публикации №122100407569
Рецензии