Знов летять птахи в небі голубім
У далекий незнайомий вирій,
Що чекає їх в тім краю чужім,
Може, знають хмари білокрилі?
О, мої пташки, гуси-журавлі,
Дав би Бог мені хоча б вітрила,
Полетіла б теж з вами до землі,
Що в душі натхнення запалила.
Полетіла б я в милий отчий дім,
Тільки як без крил здійнятись в небо?
Там іде війна і до неба дим,
Батькова душа літа над степом.
Зграї все летять, мимо кожний раз,
І мене внизу не помічають…
Я махаю їм, не таю образ,
Хай даремно сил не витрачають…
Летять птахи
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122100206856
Свидетельство о публикации №122100206856
Рецензии