Оглух старенький Крим. Ще й досі в шоці.
Що сталося не може він збагнуть,
Поділися де всі, що відбулося?
"Так хочеться у вирву стрибонуть
І маму відшукати, і бабусю,
І рідних серцю любих дітлахів.
Та ні... я дочекаюсь їх, діждуся.
Не знаю інших стежок і шляхів."
Сидить собаня, дивиться у прірву.
Бо поруч відчуває постать їх.
Яке жахіття! Взяв хтось душі вирвав
Із тіл ще зовсім юних й молодих.
Собака плаче... бідна посивіла.
У неї є і серце, і душа...
А та тварюка, що в кремлі засіла
Отрима на горіхи відкоша.
За все розплата прийде безсумнівно,
Бо не людина він -- із пекла біс!
Все розуміє, зовсім не наївний.
І знає, що зробив, куди поліз...
30.09.2022.
В шоцi
© Copyright: Алла Дядык-Кузнецова, 2022
Свидетельство о публикации №122100205837
Свидетельство о публикации №122100205837
Рецензии